Зоря Бетельгейзе потрохи відновлюється після того, як у 2019 році потьмяніла

Червона зоря-надгігант, яка знаходиться на відстані близько 530 світлових років від нас, є однією з найяскравіших на нічному небі. Зоря утворює плече сузір'я Оріона (Мисливця). Про це розповідає видання OstanniPodii.com

Вона також підстаркувата: Бетельгейзе добігає кінця свого зоряного життя та врешті-решт вибухне у вигляді наднової, видимої із Землі, хоча, згідно з дослідженням 2021 року, на це може піти ще 100 тисяч років.

Наприкінці 2019 року світло Бетельгейзе почало тьмяніти. До лютого 2020 року вона втратила дві третини своєї нормальної яскравості, видимої із Землі.

Вчені, які вивчали дивне потьмарення, дійшли висновку, що зоря не стане незабаром надновою, натомість гігантська пилова хмара заслонила частину світла зірки.

Тепер вчені за допомогою космічного телескопа "Хаббл" з'ясували, що ця хмара пилу була результатом величезного викиду з поверхні зірки: шлейф діаметром більше 1,6 мільйона кілометрів міг піднятися зсередини зірки, зробивши еквівалент зіркотрусу — поштовх, який вирвав шматок поверхні зірки в 400 мільйонів разів більший, ніж ті, які зазвичай спостерігаються при викидах корональної маси на Сонці.

"Бетельгейзе продовжує робити деякі дуже незвичайні речі прямо зараз; внутрішня частина ніби підстрибує”, - сказала у своїй заяві автор нового дослідження з Гарвардського та Смітсонівського центрів астрофізики.

Це незвідана територія в науці про зірок, сказала дослідник.

"Ми ніколи раніше не бачили величезного викиду маси на поверхню зірки", - сказала вона. "Ми маємо справу з тим, що відбувається, що ми не до кінця розуміємо. Це абсолютно нове явище, яке ми можемо спостерігати безпосередньо та визначати деталі поверхні за допомогою "Хаббла". Ми спостерігаємо за зоряною еволюцією у реальному часі".

У новому дослідженні також використовували інформацію з інших обсерваторій, таких як роботизована обсерваторія STELLA на Канарських островах в Іспанії та космічний апарат НАСА STEREO-A, що знаходиться на орбіті Землі.

Зібравши докупи різні типи даних, команда змогли скласти розповідь про виверження та його наслідки.

В результаті виверження була зруйнована частина нижньої атмосфери зірки, фотосфери, після чого залишилася холодна пляма, яка була ще більше закрита хмарою пилу, що утворилася в результаті виверження.

Згідно з заявою НАСА, маса шматка фотосфери у кілька разів перевищувала масу земного Місяця.

Ця холодна пляма й пилова хмара пояснюють, чому світло Бетельгейзе потьмяніло. Зоря все ще відчуває відлуння, виявили дослідники.

До виверження Бетельгейзе мала пульсуючий характер, тьмяніючи й стаючи яскравішою з періодичністю 400 днів. Тепер цей цикл зник, принаймні на якийсь час.

Можливо, конвективні осередки всередині зірки все ще перемішуються, порушуючи цей цикл, виявили дослідники.

Зовнішня атмосфера зірки може повернутись у нормальний стан, але її поверхня може все ще похитуватися, як желе.

Виверження не є доказом того, що Бетельгейзе найближчим часом стане надновою, кажуть дослідники, але воно показує, як старі зорі втрачають масу.

Якщо Бетельгейзе все-таки загине внаслідок зоряного вибуху, світло буде видно із Землі вдень, але зоря знаходиться надто далеко, щоб вплинути на нашу планету.